Як тільки 04.07.2023 Президент України Володимир Зеленський повідомив про замінування ворогом Запорізької АЕС і можливі катастрофічні наслідки у випадку підриву станції, після перших хвилин гніву і обурення діями окупантів,  виникло відчуття дежавю. Адже в моєму житті була вже одна ядерна катастрофа - аварія на ЧАЕС. Мені тоді було 15 років. Я пам'ятаю, що того вечора, 26.04.1986, який став прокляттям для багатьох людей, батьки попросили мене вибити килим… Не краща ідея, коли в місті висить радіоактивний пил. Але хто про це знав? Уряд СРСР зберігав мовчанку.
 
Більшість людей дізнались про катастрофу від забороненої тоді радіостанції «Голос Америки» та «Бі-бі-сі». Ми з батьком прилипали до приймача і жадібно слухали крихти правди, яку настирливо намагалися стерти з радіопросторів радянські глушилки. Наступного дня батько заборонив нам покидати будинок і наказав щільно заклеїти вікна папером, а матері, мені та братові готуватися до евакуації, бо сталася аварія на ЧАЕС. 

Батько через родичів - військових взяв прилад ДП-5А. Коли виміряли радіацію на кросівках, у яких я бив килим на вулиці увечері 26 квітня, стрілка приладу показала свій максимум. Тієї ж миті батько загорнув моє взуття в пакет і  виніс з квартири.

Тим часом класна керівниця, очевидно, не знаючи ... Читать дальше »